Suchergebnisse

The main objective of the study is to analyze the materials of periodicals of Subcarpathian Rus' containing information and interpretations of the plebiscite planned by Hungary in Subcarpathian Rus' in October 1938. For the comprehensive analysis of the interstate relations of the countries of Central Europe in the prewar period, the use of the principle of multivariate analysis, system-analytical and synergetic approaches were valuable. The complex of various sources allowed to reveal the process of the previously unknown referendum in Subcarpathia, which did not take place, but was prepared as a planned special operation of the hybrid confrontation. The plebiscite was intended to be an attempt to revise the results of both the Versailles system and a means of pressure on world powers in the context of the Second Czechoslovak Crisis. Hungary was waiting for the right moment to fulfill its intentions, in particular when a coalition government was formed in Subcarpathian Ruthenia with Prime Minister A. Brodiy loyal to Hungary, and in time there was a question of a planned referendum that would change the historical fate of both Ukraine and Hungary. During the study, the plans and actions of the Hungarian authorities in implementing the territorial accession of Ukrainian lands were established. The analysis demonstrated the progress of hybrid policy, which was implemented not only by Hungarian politicians but also by Ukrainian officials attached to them.

The purpose of the reseach is to analyze the materials of the periodicals of Subcarpathian Rus', which contain some information and interpretations of the essence of the Czechoslovak crisis of 1938, with regard to the peculiarities of interstate and international relations, and the formation of new political realities in Eastern Europe. The research methodology is based on a combination of principles (historicism and objectivity) and methods (general scientific and special-historical) of scientific work. The scientific novelty of the article consists in an attempt to interpret the factors influencing the deployment of the Czechoslovak crisis and the position of the public and informal policies of European states in action and their contribution to the formation of Carpathian Ukraine as an autonomous part of Czechoslovakia. The Conclusions. The public assessment of the political events of the autumn of 1938 is best demonstrated by the press, which is the subject of this article research. Based on some periodicals of Subcarpathian Rus' (Ruthenia), the development of international relations is shown for key world powers, which played a diplomatic game with each other, seeking to turn a political vector in a direction that would be safe for them. During August-November 1938 in the newspapers "Slovo" (Word), "Ukrainske Slovo" (Ukrainian Word), "Svoboda" (Freedom), "Nova Svoboda" (New Freedom), "Vpered" (Forward), "Karpato-Russkoye Slovo" (Carpathian-Russian Word), "Nash Put'" (Our Way), "Karpatorusskiy Holos" (Carpathian-Russian Voice) and "Rusyn" (Ruthenian) reported about different aspects of international relations. In early September 1938, the newspapers noted that Germany was suggesting that the support of Czechoslovakia by the United Kingdom and France could lead to a military conflict. The public concern of Subcarpathian Rus' regarding Germany's aggressive plans was revealed by the press as was the appeasement of the world powers. The crisis raised the visor of Great Britain and France, which virtually agreed with every next aggressive step of Hitler. Public despair is demonstrated by the title of one article of the newspaper "Vpered" – "New borders or national death". The headline about the second Czechoslovak crisis carried the slogan "The great Success of World Politics" and led to a conference in Munich on September 29–30, 1938. The research of the Munich conference revealed the true aspirations and demands of Europe economic opponents. Following the Munich conference, the Czechoslovak crisis faced internal political conflicts and complex international claims. Territorial claims of Poland and Hungary allowed Hitler to justify a subsequent annexation of the Sudetenland by an international nature of the demands advanced on the Czechoslovak Republic.Analyzing materials of the press of Subcarpathian Rus', covering international relations in the autumn of 1938, we found out that the publications under review had a wide access to information regarding diplomatic negotiations, a political game of world powers, gave an estimation of the events and analyzed their cause-and-effect relations.

The main objective of the study is to analyze the materials of periodicals of Subcarpathian Rus' containing information and interpretations of the plebiscite planned by Hungary in Subcarpathian Rus' in October 1938. For the comprehensive analysis of the interstate relations of the countries of Central Europe in the prewar period, the use of the principle of multivariate analysis, system-analytical and synergetic approaches were valuable. The complex of various sources allowed to reveal the process of the previously unknown referendum in Subcarpathia, which did not take place, but was prepared as a planned special operation of the hybrid confrontation. The plebiscite was intended to be an attempt to revise the results of both the Versailles system and a means of pressure on world powers in the context of the Second Czechoslovak Crisis. Hungary was waiting for the right moment to fulfill its intentions, in particular when a coalition government was formed in Subcarpathian Ruthenia with Prime Minister A. Brodiy loyal to Hungary, and in time there was a question of a planned referendum that would change the historical fate of both Ukraine and Hungary. During the study, the plans and actions of the Hungarian authorities in implementing the territorial accession of Ukrainian lands were established. The analysis demonstrated the progress of hybrid policy, which was implemented not only by Hungarian politicians but also by Ukrainian officials attached to them. ; Целью исследования является анализ материалов периодических изданий Подкарпатской Руси, которые содержат информацию и интерпретации запланированного Венгрией плебисцита в Подкарпатской Руси в октябре 1938 года. Для комплексного анализа межгосударственных отношений стран Центральной Европы в предвоенное время ценными оказались использования принципа многофакторного анализа, системно- аналитического и синергетического подходов. Значимость научной разведки заключается в том, что впервые на основе комплекса разнообразных источников раскрыт процесс течения ранее малоизвестного референдума в Подкарпатье, который таки не состоялся, но готовился как плановая спецоперация гибридного противостояния. Плебисцит должен был стать попыткой ревизии результатов как Версальской системы, так и средством давления на мировые государства в контексте Второго чехословацкого кризиса. Для осуществления собственных намерений Венгрия выжидала удобного момента, в частности, когда в Подкарпатской Руси было сформировано коалиционное правительство с более чем лояльным к Венгрии премьером А. Бродием, решался вопрос запланированного референдума, который бы изменил исторические судьбы как Украины, так и Венгрии. В ходе исследования установлено планы и действия венгерских властей в реализации территориального присоединения украинских земель. Проведенный анализ продемонстрировал ход гибридной политики, которую реализовывали не только венгерские политики, но и присоединенные к ним украинские должностные лица. ; Метою дослідження є аналіз матеріалів періодичних видань Підкарпатської Русі, які містять інформацію та інтерпретації запланованого Угорщиною плебісциту в Підкарпатській Русі в жовтні 1938 р. Для комплексного аналізу міждержавних відносин країн центральної Європи у передвоєнний час цінними виявилися використання принципу багатофакторного аналізу, системно-аналітичного та синергетичного підходів. Значимість наукової розвідки полягає у тому, що вперше на основі комплексу різноманітних джерел розкрито процес перебігу раніше маловідомого референдуму в Закарпатті, який таки не відбувся, але готувався як планова спецоперація гібридного протистояння. Плебісцит мав стати спробою ревізії результатів як Версальської системи, так і засобом тиску на світові держави в контексті Другої чехословацької кризи. Для здійснення власних намірів Угорщина вичікувала слушного моменту, зокрема коли у Підкарпатській Русі було сформовано коаліційний уряд з більш ніж лояльним до Угорщини прем'єром А. Бродієм, на часі стало питання запланованого референдуму, яким би змінив історичні долі як України, так і Угорщини. Під час дослідження встановлено плани і дії угорської влади в реалізації територіального приєднання українських земель. Проведений аналіз продемонстрував перебіг гібридної політики, котру реалізовували не тільки угорські політики, але і приєднані до них українські посадові особи.

The main objective of the study is to analyze the materials of periodicals of Subcarpathian Rus' containing information and interpretations of the plebiscite planned by Hungary in Subcarpathian Rus' in October 1938. For the comprehensive analysis of the interstate relations of the countries of Central Europe in the prewar period, the use of the principle of multivariate analysis, system-analytical and synergetic approaches were valuable. The complex of various sources allowed to reveal the process of the previously unknown referendum in Subcarpathia, which did not take place, but was prepared as a planned special operation of the hybrid confrontation. The plebiscite was intended to be an attempt to revise the results of both the Versailles system and a means of pressure on world powers in the context of the Second Czechoslovak Crisis. Hungary was waiting for the right moment to fulfill its intentions, in particular when a coalition government was formed in Subcarpathian Ruthenia with Prime Minister A. Brodiy loyal to Hungary, and in time there was a question of a planned referendum that would change the historical fate of both Ukraine and Hungary. During the study, the plans and actions of the Hungarian authorities in implementing the territorial accession of Ukrainian lands were established. The analysis demonstrated the progress of hybrid policy, which was implemented not only by Hungarian politicians but also by Ukrainian officials attached to them. ; Целью исследования является анализ материалов периодических изданий Подкарпатской Руси, которые содержат информацию и интерпретации запланированного Венгрией плебисцита в Подкарпатской Руси в октябре 1938 года. Для комплексного анализа межгосударственных отношений стран Центральной Европы в предвоенное время ценными оказались использования принципа многофакторного анализа, системно- аналитического и синергетического подходов. Значимость научной разведки заключается в том, что впервые на основе комплекса разнообразных источников раскрыт процесс течения ранее малоизвестного референдума в Подкарпатье, который таки не состоялся, но готовился как плановая спецоперация гибридного противостояния. Плебисцит должен был стать попыткой ревизии результатов как Версальской системы, так и средством давления на мировые государства в контексте Второго чехословацкого кризиса. Для осуществления собственных намерений Венгрия выжидала удобного момента, в частности, когда в Подкарпатской Руси было сформировано коалиционное правительство с более чем лояльным к Венгрии премьером А. Бродием, решался вопрос запланированного референдума, который бы изменил исторические судьбы как Украины, так и Венгрии. В ходе исследования установлено планы и действия венгерских властей в реализации территориального присоединения украинских земель. Проведенный анализ продемонстрировал ход гибридной политики, которую реализовывали не только венгерские политики, но и присоединенные к ним украинские должностные лица. ; Метою дослідження є аналіз матеріалів періодичних видань Підкарпатської Русі, які містять інформацію та інтерпретації запланованого Угорщиною плебісциту в Підкарпатській Русі в жовтні 1938 р. Для комплексного аналізу міждержавних відносин країн центральної Європи у передвоєнний час цінними виявилися використання принципу багатофакторного аналізу, системно-аналітичного та синергетичного підходів. Значимість наукової розвідки полягає у тому, що вперше на основі комплексу різноманітних джерел розкрито процес перебігу раніше маловідомого референдуму в Закарпатті, який таки не відбувся, але готувався як планова спецоперація гібридного протистояння. Плебісцит мав стати спробою ревізії результатів як Версальської системи, так і засобом тиску на світові держави в контексті Другої чехословацької кризи. Для здійснення власних намірів Угорщина вичікувала слушного моменту, зокрема коли у Підкарпатській Русі було сформовано коаліційний уряд з більш ніж лояльним до Угорщини прем'єром А. Бродієм, на часі стало питання запланованого референдуму, яким би змінив історичні долі як України, так і Угорщини. Під час дослідження встановлено плани і дії угорської влади в реалізації територіального приєднання українських земель. Проведений аналіз продемонстрував перебіг гібридної політики, котру реалізовували не тільки угорські політики, але і приєднані до них українські посадові особи.

The purpose of the reseach is to analyze the materials of the periodicals of Subcarpathian Rus', which contain some information and interpretations of the essence of the Czechoslovak crisis of 1938, with regard to the peculiarities of interstate and international relations, and the formation of new political realities in Eastern Europe. The research methodology is based on a combination of principles (historicism and objectivity) and methods (general scientific and special-historical) of scientific work. The scientific novelty of the article consists in an attempt to interpret the factors influencing the deployment of the Czechoslovak crisis and the position of the public and informal policies of European states in action and their contribution to the formation of Carpathian Ukraine as an autonomous part of Czechoslovakia. The Conclusions. The public assessment of the political events of the autumn of 1938 is best demonstrated by the press, which is the subject of this article research. Based on some periodicals of Subcarpathian Rus' (Ruthenia), the development of international relations is shown for key world powers, which played a diplomatic game with each other, seeking to turn a political vector in a direction that would be safe for them. During August-November 1938 in the newspapers "Slovo" (Word), "Ukrainske Slovo" (Ukrainian Word), "Svoboda" (Freedom), "Nova Svoboda" (New Freedom), "Vpered" (Forward), "Karpato-Russkoye Slovo" (Carpathian-Russian Word), "Nash Put'" (Our Way), "Karpatorusskiy Holos" (Carpathian-Russian Voice) and "Rusyn" (Ruthenian) reported about different aspects of international relations. In early September 1938, the newspapers noted that Germany was suggesting that the support of Czechoslovakia by the United Kingdom and France could lead to a military conflict. The public concern of Subcarpathian Rus' regarding Germany's aggressive plans was revealed by the press as was the appeasement of the world powers. The crisis raised the visor of Great Britain and France, which virtually agreed with every next aggressive step of Hitler. Public despair is demonstrated by the title of one article of the newspaper "Vpered" – "New borders or national death". The headline about the second Czechoslovak crisis carried the slogan "The great Success of World Politics" and led to a conference in Munich on September 29–30, 1938. The research of the Munich conference revealed the true aspirations and demands of Europe economic opponents. Following the Munich conference, the Czechoslovak crisis faced internal political conflicts and complex international claims. Territorial claims of Poland and Hungary allowed Hitler to justify a subsequent annexation of the Sudetenland by an international nature of the demands advanced on the Czechoslovak Republic.Analyzing materials of the press of Subcarpathian Rus', covering international relations in the autumn of 1938, we found out that the publications under review had a wide access to information regarding diplomatic negotiations, a political game of world powers, gave an estimation of the events and analyzed their cause-and-effect relations.

The purpose of the reseach is to analyze the materials of the periodicals of Subcarpathian Rus', which contain some information and interpretations of the essence of the Czechoslovak crisis of 1938, with regard to the peculiarities of interstate and international relations, and the formation of new political realities in Eastern Europe. The research methodology is based on a combination of principles (historicism and objectivity) and methods (general scientific and special-historical) of scientific work. The scientific novelty of the article consists in an attempt to interpret the factors influencing the deployment of the Czechoslovak crisis and the position of the public and informal policies of European states in action and their contribution to the formation of Carpathian Ukraine as an autonomous part of Czechoslovakia. The Conclusions. The public assessment of the political events of the autumn of 1938 is best demonstrated by the press, which is the subject of this article research. Based on some periodicals of Subcarpathian Rus' (Ruthenia), the development of international relations is shown for key world powers, which played a diplomatic game with each other, seeking to turn a political vector in a direction that would be safe for them. During August-November 1938 in the newspapers "Slovo" (Word), "Ukrainske Slovo" (Ukrainian Word), "Svoboda" (Freedom), "Nova Svoboda" (New Freedom), "Vpered" (Forward), "Karpato-Russkoye Slovo" (Carpathian-Russian Word), "Nash Put'" (Our Way), "Karpatorusskiy Holos" (Carpathian-Russian Voice) and "Rusyn" (Ruthenian) reported about different aspects of international relations. In early September 1938, the newspapers noted that Germany was suggesting that the support of Czechoslovakia by the United Kingdom and France could lead to a military conflict. The public concern of Subcarpathian Rus' regarding Germany's aggressive plans was revealed by the press as was the appeasement of the world powers. The crisis raised the visor of Great Britain and France, which virtually agreed with every next aggressive step of Hitler. Public despair is demonstrated by the title of one article of the newspaper "Vpered" – "New borders or national death". The headline about the second Czechoslovak crisis carried the slogan "The great Success of World Politics" and led to a conference in Munich on September 29–30, 1938. The research of the Munich conference revealed the true aspirations and demands of Europe economic opponents. Following the Munich conference, the Czechoslovak crisis faced internal political conflicts and complex international claims. Territorial claims of Poland and Hungary allowed Hitler to justify a subsequent annexation of the Sudetenland by an international nature of the demands advanced on the Czechoslovak Republic.Analyzing materials of the press of Subcarpathian Rus', covering international relations in the autumn of 1938, we found out that the publications under review had a wide access to information regarding diplomatic negotiations, a political game of world powers, gave an estimation of the events and analyzed their cause-and-effect relations.

Through the prism of the Subcarpathian press of the first third of the twentieth century, the tragic period of establishment of the Ukrainian statehood on the eve of World War II, the struggle for the free development of the Ukrainian nation on the territory of Subcarpathian Ruthenia due to the Munich Agreement and the dangerous political game of England, France, Germany and Italy, as well as Poland and Hungary, in the epicenter of ambitions of which Transcarpathia was caught, is delineated. Further development was given to the issues of struggle of the Ukrainians in Transcarpathia for the realization of the "peoples' right to self-determination" in the course of the forceful formation of the joint Polish-Hungarian border after the Second Czechoslovak crisis of 1938, which had given rise to the actual division of Czechoslovakia on the one hand, and the intensification of Ukrainians' national aspirations - on the other. The geopolitical aspects of the game of the Central Powers, as well as of Poland and Hungary in the process of "redrawing Europe", the international peculiarities of the policy of appeasement of an aggressor of 1938 as a process of concessions and losses, in which the Transcarpathian lands remained as currency and the government of the autonomous Subcarpathian Ruthenia had to struggle alone against imperial revisionism, aggressive propaganda and destructive armed sabotage, were analyzed. Based on the Transcarpathian periodicals, the development of relations between the Carpathian Ukraine and practically the only foreign-policy partner - Germany - is shown in the context of the formation of the Hitler's strategy of the "Eurasian Axis", where the Ukrainian lands had a significant role. Factors of influence on the formation of the new European political reality and the role of the Ukrainian country in it are investigated. When using the press as a key source of historical data, a comprehensive picture of the Central Powers' encroachments and aspirations and their practical intentions in an international crisis is reflected. ; Через призму подкарпатской прессы первой трети ХХ в. освещен трагический период становления украинской государственности накануне Второй мировой войны, ход борьбы за свободное развитие украинской нации на территории Подкарпатской Руси в результате Мюнхенского соглашения и опасной политической игры Англии, Франции, Германии и Италии, а также Польши и Венгрии, в эпицентре амбиций которых оказалось Закарпатье. Дальнейшее развитие получили вопросы борьбы украинского Закарпатья за воплощение «права народов на самоопределение» в процессе силового формирования совместной польско-венгерской границы после Второго Чехословацкого кризиса 1938 года, давшая начало фактическому разделению Чехословакии с одной стороны, и активизации национальных стремлений украинцев с другой. Проанализированы геополитические аспекты игры центральноевропейских государств, а также Польши и Венгрии в процессе «перекраивания Европы», международные особенности политики умиротворения агрессора 1938 года как процесса уступок и потерь, в которых закарпатские земли оставались разменной монетой, а правительство автономной Подкарпатской Руси было вынуждено самостоятельно бороться против имперского ревизионизма, агрессивной пропаганды и разрушительных вооруженных диверсий. Опираясь на закарпатскую периодику, авторы показали развитие отношений между Карпатской Украиной и практически единственным внешнеполитическим партнером - Германией - в контексте формирования гитлеровской стратегии «Евразийской оси», где украинским землям отводилась значительная роль. Исследованы факторы влияния на формирование новой европейской политической реальности и роли в ней украинского края. При использовании прессы как ключевого источника исторических данных отражена целостная картина посягательств и стремлений центральноевропейских государств и их практические намерения в условиях международного кризиса. ; Крізь призму підкарпатської преси першої третини ХХ ст. висвітлено трагічний період становлення української державності напередодні ІІ Світової війни, перебіг боротьби за вільний розвиток української нації на території Підкарпатської Русі внаслідок Мюнхенської угоди й небезпечної політичної гри Англії, Франції, Німеччини та Італії, а також Польщі та Угорщини, в епіцентрі амбіцій яких опинилося Закарпаття. Подальшого висвітлення отримали питання боротьби українців Закарпаття за втілення «права народів на самовизначення» в процесі силового формування спільного польсько-угорського кордону після Другої Чехословацької кризи 1938 р., що дала початок фактичному поділові Чехословаччини з одного боку, та активізації національних прагнень українців з іншого. Проаналізовано геополітичні аспекти гри центральноєвропейських держав, а також Польщі та Угорщини в процесі «перекроювання Європи», міжнародні особливості політики умиротворення агресора 1938 р. як процесу поступок та втрат, в яких закарпатські землі залишалися розмінною монетою, а уряд автономної Підкарпатської Русі був змушений самотужки боротися проти імперського ревізіонізму, агресивної пропаганди та руйнівних збройних диверсій. Спираючись на закарпатську періодику, автори показали розвиток взаємин між Карпатською Україною та практично єдиним зовнішньополітичним партнером - Німеччиною - в контексті формування гітлерівської стратегії «Євразійської осі», де українським землям відводилась значна роль. Досліджено чинники впливу на формування нової європейської політичної реальності і ролі в ній українського краю. При використанні преси як ключового джерела історичних даних відображено цілісну картину зазіхань і прагнень Центральних держав та їх практичні наміри в умовах міжнародної кризи.

Through the prism of the Subcarpathian press of the first third of the twentieth century, the tragic period of establishment of the Ukrainian statehood on the eve of World War II, the struggle for the free development of the Ukrainian nation on the territory of Subcarpathian Ruthenia due to the Munich Agreement and the dangerous political game of England, France, Germany and Italy, as well as Poland and Hungary, in the epicenter of ambitions of which Transcarpathia was caught, is delineated. Further development was given to the issues of struggle of the Ukrainians in Transcarpathia for the realization of the "peoples' right to self-determination" in the course of the forceful formation of the joint Polish-Hungarian border after the Second Czechoslovak crisis of 1938, which had given rise to the actual division of Czechoslovakia on the one hand, and the intensification of Ukrainians' national aspirations - on the other. The geopolitical aspects of the game of the Central Powers, as well as of Poland and Hungary in the process of "redrawing Europe", the international peculiarities of the policy of appeasement of an aggressor of 1938 as a process of concessions and losses, in which the Transcarpathian lands remained as currency and the government of the autonomous Subcarpathian Ruthenia had to struggle alone against imperial revisionism, aggressive propaganda and destructive armed sabotage, were analyzed. Based on the Transcarpathian periodicals, the development of relations between the Carpathian Ukraine and practically the only foreign-policy partner - Germany - is shown in the context of the formation of the Hitler's strategy of the "Eurasian Axis", where the Ukrainian lands had a significant role. Factors of influence on the formation of the new European political reality and the role of the Ukrainian country in it are investigated. When using the press as a key source of historical data, a comprehensive picture of the Central Powers' encroachments and aspirations and their practical intentions in an international crisis is reflected. ; Через призму подкарпатской прессы первой трети ХХ в. освещен трагический период становления украинской государственности накануне Второй мировой войны, ход борьбы за свободное развитие украинской нации на территории Подкарпатской Руси в результате Мюнхенского соглашения и опасной политической игры Англии, Франции, Германии и Италии, а также Польши и Венгрии, в эпицентре амбиций которых оказалось Закарпатье. Дальнейшее развитие получили вопросы борьбы украинского Закарпатья за воплощение «права народов на самоопределение» в процессе силового формирования совместной польско-венгерской границы после Второго Чехословацкого кризиса 1938 года, давшая начало фактическому разделению Чехословакии с одной стороны, и активизации национальных стремлений украинцев с другой. Проанализированы геополитические аспекты игры центральноевропейских государств, а также Польши и Венгрии в процессе «перекраивания Европы», международные особенности политики умиротворения агрессора 1938 года как процесса уступок и потерь, в которых закарпатские земли оставались разменной монетой, а правительство автономной Подкарпатской Руси было вынуждено самостоятельно бороться против имперского ревизионизма, агрессивной пропаганды и разрушительных вооруженных диверсий. Опираясь на закарпатскую периодику, авторы показали развитие отношений между Карпатской Украиной и практически единственным внешнеполитическим партнером - Германией - в контексте формирования гитлеровской стратегии «Евразийской оси», где украинским землям отводилась значительная роль. Исследованы факторы влияния на формирование новой европейской политической реальности и роли в ней украинского края. При использовании прессы как ключевого источника исторических данных отражена целостная картина посягательств и стремлений центральноевропейских государств и их практические намерения в условиях международного кризиса. ; Крізь призму підкарпатської преси першої третини ХХ ст. висвітлено трагічний період становлення української державності напередодні ІІ Світової війни, перебіг боротьби за вільний розвиток української нації на території Підкарпатської Русі внаслідок Мюнхенської угоди й небезпечної політичної гри Англії, Франції, Німеччини та Італії, а також Польщі та Угорщини, в епіцентрі амбіцій яких опинилося Закарпаття. Подальшого висвітлення отримали питання боротьби українців Закарпаття за втілення «права народів на самовизначення» в процесі силового формування спільного польсько-угорського кордону після Другої Чехословацької кризи 1938 р., що дала початок фактичному поділові Чехословаччини з одного боку, та активізації національних прагнень українців з іншого. Проаналізовано геополітичні аспекти гри центральноєвропейських держав, а також Польщі та Угорщини в процесі «перекроювання Європи», міжнародні особливості політики умиротворення агресора 1938 р. як процесу поступок та втрат, в яких закарпатські землі залишалися розмінною монетою, а уряд автономної Підкарпатської Русі був змушений самотужки боротися проти імперського ревізіонізму, агресивної пропаганди та руйнівних збройних диверсій. Спираючись на закарпатську періодику, автори показали розвиток взаємин між Карпатською Україною та практично єдиним зовнішньополітичним партнером - Німеччиною - в контексті формування гітлерівської стратегії «Євразійської осі», де українським землям відводилась значна роль. Досліджено чинники впливу на формування нової європейської політичної реальності і ролі в ній українського краю. При використанні преси як ключового джерела історичних даних відображено цілісну картину зазіхань і прагнень Центральних держав та їх практичні наміри в умовах міжнародної кризи.